Угода між Україною і Російською Федерацією про врегулювання питань правонаступництва стосовно зовнішнього державного боргу та активів колишнього Союзу РСР
Україна і Російська Федерація, які надалі іменуються Договірними Сторонами, визнаючи необхідність якнайскорішого та остаточного врегулювання питань правонаступництва стосовно зовнішнього державного боргу та активів колишнього Союзу РСР, виходячи з того, що всі питання, пов'язані з правонаступництвом стосовно боргів та активів колишнього Союзу РСР вирішуються на двосторонній основі, грунтуючись на положеннях Договору правонаступництво стосовно зовнішнього державного боргу та активів Союзу РСР від 4 грудня 1991 року ( 997_155 ), Угоди про доповнення до вказаного договору від 13 березня 1992 року ( 997_161 ), Угоди про власність колишнього СРСР за кордоном від 30 грудня 1991 ( 997_236 ) та Угоди про розподіл всієї власності колишнього Союзу РСР за кордоном ( 997_022 ) від 6 липня 1992 року, враховуючи Меморандум про взаємопорозуміння стосовно боргу іноземним кредиторам Союзу РСР та його правонаступників від 28 жовтня 1991 року та Заяви про представників Урядів країн-кредиторів, що брали участь, та Уряду Російської Федерації від 2 квітня 1993 року, які були зроблені в Парижі, домовились про наступне:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди зовнішній державний борг та активи колишнього Союзу РСР розуміються таким чином, як вони визначені в Договорі про правонаступництво стосовно зовнішнього державного боргу та активів Союзу РСР від 4 грудня 1991 року.
Стаття 2
Договірні Сторони виходять з того, що частки України та Російської Федерації у зовнішньому боргу та активах колишнього Союзу РСР визначаються на основі єдиного агрегованого показника, як це зафіксовано у Договорі про правонаступництво стосовно державного боргу та активів колишнього Союзу РСР від 4 грудня 1991 року, з урахуванням фактичної кількості держав-суб'єктів колишнього СРСР, що підписали цей Договір.
Стаття 3
Україна передає, а Російська Федерація бере на себе зобов'язання по виплаті частки України у зовнішньому державному борзі колишнього Союзу РСР станом на 1 грудня 1991 року.
Стаття 4
Для виплати частини зовнішнього боргу, закріпленого за Україною, Україна передає, а Російська Федерація приймає частку України в активах колишнього Союзу РСР станом на 1 грудня 1991 року.
Стаття 5
З моменту набуття чинності цією Угодою всі питання між Договірними Сторонами стосовно зовнішнього державного боргу колишнього Союзу РСР та його активів, згаданих в Договорах та Угодах, які перераховані в преамбулі цієї Угоди, є повністю урегульовані.
Стаття 6
Ця Угода набуває чинності з дати обміну повідомленнями про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.
Вчинено в місті Москві 9 грудня 1994 року в двох дійсних примірниках, причому обидва тексти є автентичними.
Тень - Делитантам "учите матчасть"
Угода
між Україною і Російською Федерацією про врегулювання
питань правонаступництва стосовно зовнішнього державного
боргу та активів колишнього Союзу РСР
Україна і Російська Федерація, які надалі іменуються
Договірними Сторонами,
визнаючи необхідність якнайскорішого та остаточного
врегулювання питань правонаступництва стосовно зовнішнього
державного боргу та активів колишнього Союзу РСР,
виходячи з того, що всі питання, пов'язані з
правонаступництвом стосовно боргів та активів колишнього Союзу РСР
вирішуються на двосторонній основі,
грунтуючись на положеннях Договору правонаступництво стосовно
зовнішнього державного боргу та активів Союзу РСР від 4 грудня
1991 року ( 997_155 ), Угоди про доповнення до вказаного договору
від 13 березня 1992 року ( 997_161 ), Угоди про власність
колишнього СРСР за кордоном від 30 грудня 1991 ( 997_236 ) та
Угоди про розподіл всієї власності колишнього Союзу РСР за
кордоном ( 997_022 ) від 6 липня 1992 року,
враховуючи Меморандум про взаємопорозуміння стосовно боргу
іноземним кредиторам Союзу РСР та його правонаступників від 28
жовтня 1991 року та Заяви про представників Урядів
країн-кредиторів, що брали участь, та Уряду Російської Федерації
від 2 квітня 1993 року, які були зроблені в Парижі,
домовились про наступне:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди зовнішній державний борг та активи
колишнього Союзу РСР розуміються таким чином, як вони визначені в
Договорі про правонаступництво стосовно зовнішнього державного
боргу та активів Союзу РСР від 4 грудня 1991 року.
Стаття 2
Договірні Сторони виходять з того, що частки України та
Російської Федерації у зовнішньому боргу та активах колишнього
Союзу РСР визначаються на основі єдиного агрегованого показника,
як це зафіксовано у Договорі про правонаступництво стосовно
державного боргу та активів колишнього Союзу РСР від 4 грудня 1991
року, з урахуванням фактичної кількості держав-суб'єктів
колишнього СРСР, що підписали цей Договір.
Стаття 3
Україна передає, а Російська Федерація бере на себе
зобов'язання по виплаті частки України у зовнішньому державному
борзі колишнього Союзу РСР станом на 1 грудня 1991 року.
Стаття 4
Для виплати частини зовнішнього боргу, закріпленого за
Україною, Україна передає, а Російська Федерація приймає частку
України в активах колишнього Союзу РСР станом на 1 грудня 1991
року.
Стаття 5
З моменту набуття чинності цією Угодою всі питання між
Договірними Сторонами стосовно зовнішнього державного боргу
колишнього Союзу РСР та його активів, згаданих в Договорах та
Угодах, які перераховані в преамбулі цієї Угоди, є повністю
урегульовані.
Стаття 6
Ця Угода набуває чинності з дати обміну повідомленнями про
виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею
чинності.
Вчинено в місті Москві 9 грудня 1994 року в двох дійсних
примірниках, причому обидва тексти є автентичними.
За Україну За Російську Федерацію
(підпис) (підпис)